PRweb. Блог о public relations в интернете

30 responses so far ↓

• vysoven // Мар 19, 2008 at 13:02

  Видите ли Юрий у них в пресс-пуле так много изданий освещающих рынок пива, их сотни и тысячи только в Украине, так что перебрать их руками и проанализировать “коммуникационное сотрудничество” просто невозможно.

• Юрий Аксенов // Мар 19, 2008 at 13:20

  Юрий, Ваша озлобленность, по всей видимости, обусловлена тем, что в агентстве не знают о сайте popivu.org. Спонсорство которого для компании САН ИнБев, несомненно, могло бы стать весьма эффективной формой коммуникации:))))))))

• vysoven // Мар 19, 2008 at 13:22

  тсссс ! Никому не говорите
  о нем никто не знает
  я ж его только начал делать
  он ещё совсем маленький

• Юрий Аксенов // Мар 19, 2008 at 13:23

  хорошо, не буду говорить никому

  но он, несомненно, может считаться эффективной рекламной площадкой для многих производителей пенного напитка

• VladD // Мар 19, 2008 at 14:01

  Юрий, а письмо было адресовано лично вам или кому-то в редакции?
  И считаете ли вы допустимым подобное письмо, адресованное конкретно журналисту, пишущему на конкретную тему (пищевая отрасль, например)?
  Не всегда один только анализ предыдущих статей на тему дает адекватный срез редакционной политики, нужна и обратная связь от журналиста/редактора.
  И не кажется ли вам, что лучше один такой опросник, чем пресс-релиз по каждому из подпунктов в п.1? ))))

• Юрий Аксенов // Мар 19, 2008 at 14:13

  Владимир, ну не хватало, чтобы я релизы еще у авторов из почты выковыривал:)

  Не вижу в таком письме ничего недопустимого. Неважно, кому оно адресовано - мне, или кому-то другому.

  Вот не соглашусь по поводу редакционной политики. Как раз анализ текстов и позволит с ней определиться. Вы не поверите, какое количество изданий не в состоянии сформулировать свою редакционную политику:)

  Такой опросник ничем не отличается от телефонного глумления мальчиками и девочками.

  Ну вот теперь, когда я на опросник ответил, выясним:)

• viktoria // Мар 19, 2008 at 17:34

  а текст речевок под цеппелин почему не написали?

• Юрий Аксенов // Мар 19, 2008 at 17:36

  были б девчонки с пушистыми штуками

  речевок накидаем легко

• Ярина Ключковська // Мар 20, 2008 at 11:14

  Юрію, чесно сказавши, розумію, чому і для чого агентству і компанії таке опитування. Не буду коментувати, наскільки професійно воно зроблено, але бажання отримати якомога більше інформації від журналістів (а не редакцій) цілком виправдано. Не мені вам пояснювати, що зацікавленість журналіста в інформації мотивується не тільки редакційною політикою. Він може “халтурити” для інших, вести свій блог :) або мати ще сотню інших способів використовувати отриману інформацію.

  Звичайно, базова інформація про видання повинна отримуватися з інших джерел, але, загалом, тут із Вами не згодна. Погоджуся з Володимиром, що краще одного разу відповісти на ці питання, а потім мати на одну групу “пр-спамерів” менше :)

• Юрий Аксенов // Мар 20, 2008 at 11:29

  Ярино, по-перше, питання стосуються саме видання. По-друге, вони, погодьтесь, дещо дивні… По-третє, я вдячний агенції за те, що мене повідомили про контактну особу.

  А взагалі є 1002 відносно чесних засобів отримання такої інформації.

• Ярина Ключковська // Мар 20, 2008 at 14:11

  Юрію, просто у цій ситуації я вважаю, що ваша іронія була невиправдана і неконструктивна. Наприклад, про історію взаємодії між компанією та виданням неможливо судити тільки з контенту видання. Велика частка взаємодії залишається за рамками матеріалів журналістів.

  При цьому, погоджуюся, що питання не продумані до кінця, але, у принципі, нічого кримінального я в цьому опитуванні не вбачаю. А ваша реакція ніяк не посприяє вдосконаленню процесу спілкування між речниками компанії та вами особисто.

  Якщо таке вдосконалення не є вашою метою, тоді питань нема. Але потім не скаржтеся, що ця компанія шле вам нецікаві релізи або, навпаки, оминає вас із потенційно цікавою інформацією :)

• Оксана Гошва // Мар 20, 2008 at 14:45

  Ярино, дякую за останній коментар. Можна сказати, Ви мене випередили :-) Думаю правильно розглядати цю ситуацію в розрізі “конструктувно - не конструктивно”.

  Як на мене завдяки листу, що отримав Пан Юрій в нього принаймні є контакт особи, що може бути корисна під час підготовки матеріалу.

  Юрій, прочитайте, будь-ласка, уважно лист і таємниця щодо назви компанії нарешті буде розкрита. Підказка - назва є навіть в заголовку.

  Щодо реакції. Ви вважаєте, що ця реакція є правильною і самодостатньою? Що таки чином Ви відповіли на запитання? Що завдяки цьому тепер все буде чудово?

  А тепер приклад такої ж лінії поведінки з боку агенції щодо Вас. Ситація видумана, але може бути реальною.

  Ви надсилаєте запит працівнику агенції на отримання коментрів, скажімо керівника відділу логістики. Наші дії: ми вивішуємо Ваш запит у себе на блозі на обговорюємо його активно:
  - як це так, надіслали запит та не вказали deadline
  - як це так, не вказали чи потрібно надати фото спікера разом з відповіддями
  - і вазагалі, Ви що не в курсі, що зараз в нас спікер номер один це директор з продажу а не з логістики? Подивіться на сайт компанії, проведіть пошук в інтернет і Ви побачите, що наш спікер з логістики дає коментарі тільки во четвергах кожної третьої суботи?

  Виходь, ми б відреагували на Ваш запит. Але, питання: чи отримали б Ви якісну, вичерпну цитату спеціаліста, щоб підготувати матеріал, над яким Ви працюєте? Наскільки б агенція Вам допомогла?

  Критика - це, безумовно, добре. Але … Інколи просто треба відповісти на запитання і вже потім “мудрувати”.

  P.S.
  Юрій, залишається тільки мріяти про те, що б Ви з таким же запалом були готові обговорювати дійсно “робочі” питання, а не тільки пости у блозі.
  Думаю, я не єдина помітила, що Ви більше налаштовані на розмову і більш відриті, коли це стосується Вашого блогу, а не Вас як співробітника видання “ДС”.

• vysoven // Мар 20, 2008 at 15:08

  Юрия разочаровало в данном письме, то что редакторов изданий, которых на пальцах можно пересчитать, опрашивают таким образом. (ну и вопросы конечно подлили масла)

  Я бы задавал вопрос о чем Вы напишите
  * лично по тел
  * предметом звонка было бы предложение написать о конкретном событии

  Плюсы:
  + Юрий как Вы уже знаете из этого блога охотно общается по телефону если разговор предметный.
  + Если б его не заинтересовал тот материал с которым я звонил бы, он сам объяснил бы какой ему интересен.

  Минусы
  - Можно напороться на плохое настроение Юрия и попасть на его блог.

  ЗЫ: вопросы про возраст и издательство задавать стоит гуглу

• Юрий Аксенов // Мар 20, 2008 at 17:28

  Ярино, взагалі-то я намагаюсь проілюструвати постами певні загальні речі…

  Оксано, звичайно я читав листа. Але маю фірмовий бланк компанії. Де її назва пишеться по-іншому…

  Звичайно, що я вважаю таку реакцію правильною. Але ж це - моя реакція:) Звичайно, що я не вважаю її самодостатньою.

  Якщо певні дії з мого боку будуть ілюстрацією певної загальноринкової позиції, проблеми, чи щось таке, буду дуже вдячний за такий пост в блозі. Якщо Ваша ласка - в цьому блозі:)

  А хіба не природньо, що мені простіше обговорювати питання моїх особистих проектів?

  Але якщо маєте питання стосовно “ДС”, відповім із задоволенням. В межах своєї компетенції:)

• Ярина Ключковська // Мар 20, 2008 at 17:36

  vysoven, може, це - особистісне, але, на мою думку, таке нетермінове питання краще не вирішувати телефоном. Дзвінок - це завжди втручання. А листа людина може прочитати тоді, коли їй зручно. До речі, у базах даних журналістів у США є дуже важливе поле: “спосіб спілкування, якому журналіст віддає перевагу”. Тому що особисті преференції не перебореш. Наприклад, Том Форемскі тепер спілкується з PR-щиками тільки на Facebook.

  Звичайно, Юрій має право висловлювати на блозі свою точку зору з будь-якого питання, але при цьому я маю право не погодитися і висловитися в коментарях. У цьому суть блогу, чи не так? І, зрештою, це буває не так вже й часто. Зазвичай я згодна :)

• Оксана Гошва // Мар 20, 2008 at 17:36

  Юрій, вдячна за увагу! Власне виключно питання стосовно “ДС” в мене і в агенції з самого початку і були)).

  Мені теж приємно по закінченні робочого дня почитати блоги, поговорити про свої захоплення, але ж є робота, яку чудово, коли любиш не менше за свої захоплення.

  Щодо питань. Так ось. Як Ви вважаєте, чи не було б корисно “ДС” готувати певні newsletters для PR -фахівців, де б подавалася інформація, про теми, що розробляються аби ті могли запропонувати своїх спікерів в якості експертів. Це для початку. Вважаю, що після такого кроку піарники Вас будуть любити ще більше, а не тільки “лякати” Вашим блогом. Зокрема, готова надіслати Вам як приклад розилки IT-видань :-)

• Юрий Аксенов // Мар 20, 2008 at 17:36

  Юрий, а вот звонить с предложениями написать о чем-то тучно не надо;)

• Юрий Аксенов // Мар 20, 2008 at 17:41

  Оксано, давайте не починати маніпулювання, я на цьому також розуміюсь:)

  Особисто я не вважаю newsletters для PR -фахівців корисною формою співпраці. Я вважаю корисною формою співпраці отримання журналістом інформації. Як це робить журналіст та що відчуває при цьому піарщик, мені байдуже:)

  Коли в особі автору виступаю особисто я, з повним розумінням сприймаю неможливість отримання того, чи іншого коментаря. Як ні, то ні. Шукаю, як замінити.

  Десь так:)

• Оксана Гошва // Мар 20, 2008 at 17:47

  Юрій, в такому випадку виходить, що ви хоч і позиціонуєте себе (виходить так) як “санітар лісу”, але конструктиву в цьому мало. Мало критикувати, мало залякувати. Ви ж цікавитеся питаннями ефектиності. То ж в чому полягає Ваша мета, які результати Вашої суспільної (блогівської) діяльності? Самопіар? То тоже, варто просто зосередитися на тому, щоб вести блог? Виходить, що ви використовуєте своє службове становище для задоволення власних потреб та амбіцій. Яку куристь отримує Ваш роботовець, Ваші колеги та інші категорії ЦА (:-) від Вас як блогера? Я напевне наївно думала, що своїм блогом Ви намагаєтеся сприяти тому, що медіа та PR краще взаємодіяли, а виходить, що Вам “Як це робить журналіст та що відчуває при цьому піарщик, мені байдуже:)” чудово …

• Юрий Аксенов // Мар 20, 2008 at 18:00

  Оксано, знову прошу не починати маніпулювань:) Давайте розглядати фрази в тому контексті, в якому вони вживались.

  Дозвольте мені поки що не розповідати про свою ціль. Вона не має жодного відношення до позиціонування. Як і до суспільної діяльності. Роботодавець від моїх особистих проектів не отримує жодної користі. Особливої шкоди - також.

  Пости, в яких є певна критика, спрямовані на демонстрацію певних кейсів. Я ж не намагаюсь оцінювати ефективність роботи піарщика виключно по релізах, яки від нього отримую, правда?

• Оксана Гошва // Мар 20, 2008 at 18:02

  Юрій, поки що не готова розпочати окрему тему в напрямку “Якщо певні дії з мого боку будуть ілюстрацією певної загальноринкової позиції, проблеми, чи щось таке, буду дуже вдячний за такий пост в блозі. Якщо Ваша ласка - в цьому блозі:)”
  але дякую за підказку! Ваша реакція таки ілюструє загальноринкові позиції! В мене насправді багато думок на цю тему! Працівники медіа надто часто полюбляють просто критикувати, а не показувати приклад, що, як на мене, значно прогресивніша позиція. Ведіть бази даних контактів, інформуйте прес-служби про важливе, готуйте та розсилайте newsletters, ініціюйте неформальні зустрічі для спілкування - переконана - це дасть набагато більше результату, ніж “порка”, не кажучи вже про те скільки “балів” додасть Вам особисто - за ініціативу і програсивність!

• Юрий Аксенов // Мар 20, 2008 at 18:18

  Оксано, цей блоґ не є інструментом селф-промо. Звичайно, що певний ефект є. Але я над цим не працюю. Я хочу зробити цей блоґ майданчиком для спілкування людей з обох боків “барикад”.

  Слухайте, а який приклад журналісти можуть показати піарщикам?

• Оксана Гошва // Мар 20, 2008 at 18:23

  Юрій, майданчик для спілкування - це чудово. Але, ж можна більш ефективно використовувати його, якщо не замикатися лише на критиці та “обговоренні”. Бо ж яка користь? Те, що писала Ярина - Вам просто ніхто нічого не буде висилати та Ви так і не побудуєте ніяких стосунків з прес-службами. Якщо Ви прагнете саме цього - то Ви на вірному шляху.

  Щодо прикладів? Невже потрібно “натякати” знову і знову? Всі мої останні пости тільки цього і стосуються. Покажіть приклад, простягніть руку. Я детально описала, що можуть робити видання, щоб покращити стосунки з прес-службами і піарниками. Ви ж знаєтеся на піарі. Просто вважайте нас Вашою цільовою аудиторію і пропишіть піар програму)) Елементи можливі я вказала вище. Готова допомогти у створеніі драфту!

• Юрий Аксенов // Мар 20, 2008 at 18:33

  Оксано, піаром видання займаються спеціальні люди. Я до цього не маю жодного відношення. На мій погляд, цілком зрозумілі причини того, чому я не буду оцінювати піар (та й просування) “ДС”. На піарі не знаюсь:)

  Ніхто не замикається на критиці. Якщо Ви так вважаєте, то Ви помиляєтесь.

  Особисто (зверніть, будь ласка, увагу на це слово) я вважаю, що видання не повинні якимось чином оприлюднювати редакційні плани. Я не бачу, як це може покращіти комунікації. Ми з порозумінням ставимось до того, що певні компанії готують відповіді по два тижні. Але готов вислухати аргументи

• Евгений Дубогрыз // Мар 20, 2008 at 18:42

  to Оксана Гошва

  извините, что вклиниваюсь в такую интересную дискуссию, но хочу задать вопрос: зачем журналисту считать пиарщиков своей целевой аудиторией?

• Оксана Гошва // Мар 20, 2008 at 18:42

  Юрій, щодо піару видання - я взагалі про нього не писала, тому ми напевне не вірно зрозуміли один одного.

  Я вважаю, що Ви замикаєтеся на критиці, “підколках” і т.д. Переконайте мене в протилежному. Ви ж так і не відповіли на запитання яку мету ставите перед веденням цього блогу? Просто щоб дати можливість собі (перепрошую, але все-таки користуючись службовим становищем і отримуючи матеріали від прес-служб) “висміювати” недолугі потуги піарщиків щось робити, а також дати можливість ще парі колег погодитися чи не погодитися з Вами і врешті-решт запропонувати об’єкту “висміювання” захистися?

  Щодо оприлюднення планів редакцій. Це право редакцій і я можу зрозуміти коли це виправдано. Але це не єдине, що Ви можете робити для покращення спілкування ЗМІ-PR. Я свідомо поставила ЗМІ спочатку, бо дуже хочеться, щоб не тільки піарники прагнули побудувати ці стосунки, але і працівники ЗМІ нарешті стали проактивними.

• Ярина Ключковська // Мар 20, 2008 at 18:43

  Раз до мене тут апелюють, то я відгукнуся (чи то м’явкну :) )

  Оксано, як це не прикро визнавати, але у парадигмі media relations ми такі справді менше потрібні журналістам, ніж вони нам. Їм без нас обійтися легше, ніж нам - без них. Бо реальної альтернативи масовим комунікаціям ще ніхто не придумав. А тут так - або до журналіста, або в рекламний відділ. Третього не дано. І коли ми готуємо інформаційний привід і пропонуємо його журналістам - вони є нашими клієнтами. Бо ми конкуруємо за їхню увагу з іншими інформаційними приводами. Тому, мабуть, нереалістично розраховувати, що журналісти будуть розробляти якісь там ньюслеттери для нас.

  Як і кожен клієнт, журналіст буде скаржитися на те, що його не влаштовує чи дратує. У тому числі й публічно. Я бачу наше завдання у тому, щоб цей фідбек знаходити і враховувати, або ігнорувати на власний страх і ризик. Бо ще Марк Твен радив не сваритися з людьми, які купують чорнило бочками :)

  Я вважаю цей пост Юрія, на відміну від багатьох інших його ж постів, недостатньо конструктивним. Проте на цьому блозі є маса інформації щодо того, яка інформація йому може бути цікава. Поганий той піарщик, який хоче зацікавити Юрія темою, але при цьому не поцікавився, що Юрій вже публічно говорив із цього приводу.

  У цьому треді багато емоцій. Якщо їх прибрати, то стане очевидним, що на аудиторія цього блогу, у своїй більшості, складається з дуже адекватних людей., чий рівень вищий за середньостатистичний. З усіх сторін барикад :)

• Юрий Аксенов // Мар 20, 2008 at 18:59

  Оксано, помиляєтесь. Та маніпулюєте:))) Давайте відокремлювати мух від котлет.

  Навіщо створений цей проект, я відповів. Повторюю: якщо все буде добре, то він, сподіваюсь, стане майданчиком для обговорення нагальних проблем ринків медіа та піару.

  Оксано, Ви - розумна дівчина. Давайте думати. Хіба задля того, щоб когось висміювати потрібно робити окремий проект? Цілком достатньо якогось-там ЖЖ… Купляти задля цього хостинг та ін. - не дуже раціонально. Колег та неколег тут, доречі, набагато більше двох:)

  Якщо Вам цікаво, можу щіро відповісти, навіщо мені потрібен ЖЖ. Потрібен він мені лише задля того, щоб прискорювати індексацію пошуковими системами певніх сторінок на певних сайтах. Але коли там якимось чином з’явились читачі, став писати. Та й прискорювати індексацію так простіше:)

  Стосунки… Давайте на прикладі запропонованих летерів. Я добре розумію, що від них отримають піарщики. Що від них отримають журналісти? Давайте ще простіше. Ви можете мені пообіцяти, що якщо на відповіді у компанії буде місяць, її представники не дадуть ось такі коментарі (обережно, нежіноча лексика): http://bloodydude.livejournal.com/105988.html ?

• Оксана Гошва // Мар 20, 2008 at 19:04

  Юрій, думаю всі помітили, що цей пост потроху вже втрачає свою цікавість ;-) тому пропоную продовжити обговорення в іншому форматі - зокрема чит. тут :-) http://popivu.org/sozial/meetings/view/128 запрошення на e-mail Ви мали б отримати

• Юрий Аксенов // Мар 20, 2008 at 19:10

  Оксано, дякую! Запрошення бачив, але колега Юрій дещо намудрив з функціоналом

  Завтра-післязавтра “ДС” верстається. Зустрітися - дуже добра ідея. Але не завтра

You must log in to post a comment.